Хто б міг подумати, що проект “Великий Луг”, де ми хотіли показати територію Каховського водосховища до його затоплення, доведеться порівнювати із з сучасними супутниковими знімками, де той самий Великий Луг знову з’явився.

Основна ідея створення цієї меморіальної локації – це зафіксувати динаміку зміни місцевості за останні 150 років. Тепер ми можемо бачити Великий Луг на картах 1853 року, де видно всі назви річок. Ми можемо бачити, як виглядав Луг за 10 років перед затопленням. Як виглядало Каховське море у 70-х, коли будувався Енергодар і атомна станція; як ця місцевість виглядала перед приходом сюди дикунів-русаків у 2020-му. І як Каховське Море зникало – як знову з’являвся той Великий Луг у тих самих контурах плавнів, тих самих текстурах, яким він був у 1943 році і до затоплення…